§ 1. Злочин як різновидність соціальної діяльності

Матеріалістична діалектика складає теоретичний фундамент методології часткових наук. Сучасне вчення про методологію науки криміналістики заведено називати загальною теорією, зміст якої вміщує систему принципів, теоретичних концепцій, методів і зв`язків, термінів і понять, учення про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінки, використання доказів, теорію механізму учинення злочину та інших часткових учень.

Методологія криміналістики є відбитком сучасного стану і досягнень суспільних і природних наук, що веде до появи в її структурі нових методів і засобів пізнання, нових підходів як в криміналістиці, так і в юридичних науках в цілому.

У криміналістиці діяльнісний підхід означає дослідження об`єктів, подій та дій в аспекті специфіки діяльності суб`єкта. Криміналістика не досліджує правової сторони злочину, а вивчає технічні засоби і методи виявлення і використання джерел інформації для доказування наслідків злочину, тобто слідів злочину. Криміналіста, фахівця насамперед цікавлять сліди, знайдені на місці злочину, який механізм їхнього утворення, яким чином і як давно вони залишені, як діяв суб`єкт при досягненні поставленої мети, а також обставини учинення злочину.

Продовжуючи думку, треба підкреслити, що все більшого методологічного значення набувають теоретичне дослідження проблем кримінальної і криміналістичної діяльності (З. І. Кірсанов), теорії механізму учинення злочину (Р. С. Бєлкін), теорія криміналістичної діагоностики і прогностики (П. Д. Біленчук), криміналістична теорія спілкування (В. Г. Лукашевич), теорії інформаційного забезпечення процесу розслідування (В. А. Образцов), теорія криміналістичної інформатики (П. Д. Біленчук, Л.

Діяльнісний підхід інтегрує засоби дослідження для пізнання характеру взаємодій суб`єкта з матеріальним середовищем, в залежності від нього виникають сліди злочину. Виявлення, фіксування, дослідження матеріальних і ідеальних слідів у світлі діяльності суб`єкта злочину.

У методиці розслідування злочинів діяльнісний підхід пов`язаний з історичним, який має на меті поетапне вивчення діяльності і розвитку суб`єкта. Включаючи при цьому виникнення злочинного наміру; розвиток і формування мети; складання плану і моделі бажаного результату; дослідження фізичної реалізації мети, інакше кажучи, власне самої злочинної діяльності.

Діяльнісний підхід пов`язаний з інформаційним, оскільки засоби криміналістичної техніки і тактики під час їхньої реалізації виконують функції збирання, дослідження і використання доказів у кримінальному судочинстві. Внаслідок цього однією із сторін процесу розслідування є інформаційно-пізнавальна функція, в основі якої лежить діяльність суб`єктів кримінального процесу.

Зрештою, у криміналістиці діяльнісний підхід зумовлений суттю і поняттям у кримінальному праві. Злочин – це передбачене кримінальним законом небезпечне діяння, що посягає на суспільний устрій та його економічну основу, приватну власність, конституційні права і свободи громадян, а також інші діяння, що посягають на суспільний правопорядок і громадську безпеку.

Суть злочину як суспільно небезпечного діяння (або бездіяння) полягає у фізичній дії суб`єкта, внаслідок якої в оточуючому середовищі виникають зміни, а також кінцевий продукт – корисний або некорисний і соціально небезпечний для суспільства. З цього, злочин – це завжди діяльність суб`єктів між собою і матеріальним середовищем, завжди взаємодія матеріальних і ідеальних слідів.