4. Нотаріальний процес і його стадії.
Нотаріальний процес— це сукупність вчинюваних нотаріальних проваджень або нотаріальних дій, якщо за однією заявою вчиняється одне провадження, та нотаріально-процесуальних правовідносин, які виникають під час вчинення нотаріального провадження.
До компетенції нотаріальних органів належать різні за складністю провадження.
Іноді навіть здається, що в окремих нотаріальних провадженнях робота нотаріуса складається лише з механічних, а не правових дій нотаріуса. Але це удавана простота, ціну якої буває важко визначити, вона визначається лише потім, коли постає питання про відповідальність нотаріуса.Для того, щоб позбавитись можливих помилок, необхідно визначити, до яких стадій потрібно віднести окремі нотаріальні дії, які потім складуть нотаріальне провадження або окремий його етап. Стадії нададуть можливість конкретизувати дії нотаріуса в різні проміжки часу та на різних етапах провадження, створять умови для самоконтролю нотаріусом. Крім наукового значення визначення стадій процесу надасть можливість більш глибоко продумати та законодавче закріпити всі необхідні дії нотаріуса на різних стадіях розвитку нотаріального процесу.
В першу чергу це стосується конкретизації заходів щодо охорони спадкового майна (в гл. 6 Закону ст. 63), де передбачається повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, що, безумовно, має значення для отримання спадщини, але прямо не відноситься до заходів щодо охорони спадкового майна. При цьому, зовсім не регламентується питання щодо процесуального порядку встановлення кола осіб, які мають право на отримання спадщини. Так само потребують докладного аналізу й інші нотаріальні провадження — вчинення виконавчих написів, прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів та інші.
Крім того, неможливо говорити про єдиний порядок вчинення нотаріальних дій лише за послідовністю їх вчинення, не визначаючи єдиних підстав відмови у вчиненні нотаріальної дії, на якій стадії це можливо, яким чином це має здійснюватись.
Це положення можна досить ретельно прослідкувати на такому прикладі: громадянин звернувся до нотаріуса за вчиненням нотаріального провадження щодо укладення угоди про відчуження транспортного засобу, коли в нього немає технічного паспорту на цей автомобіль. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, але на якій стадії: одразу чи він має право або зобов'язаний витребувати від підприємств, установ організацій документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії?Отже, як кожний процес, нотаріальний процес у своєму розвитку проходить певні стадії. Якщо нотаріальне провадження складається з кількох етапів, то на кожному етапі нотаріального провадження мають місце стадії нотаріального провадження. Нотаріальний процес проходить такі стадії:
1) стадія виникнення нотаріальних правовідносин, підготовка до вчинення нотаріального провадження і одночасно розгляд заяви по суті;
2) стадія вчинення нотаріального провадження.
Автором під поняттям виникнення нотаріальних правовідносин мається на увазі момент подання письмової або усної заяви особи, або надходження відомостей до нотаріуса, які мають бути визначеними законом та спонукати порушення нотаріального провадження. Так, для більшості нотаріальних проваджень звернення заявника до нотаріуса визначає виникнення нотаріальних процесуальних правовідносин.
З об'єктивної точки зору саме з моменту звернення заявника до нотаріуса або нотаріальних органів слід вважати, що виникли нотаріальні процесуальні правовідносини. Це положення можна підтвердити тим, що саме з цього моменту фактично нотаріус починає вчиняти нотаріальні дії, які мають бути оплачені, і з цього моменту необхідно визначати час, що був витрачений приватним нотаріусом на вчинення нотаріального провадження. З іншого боку, саме з цього моменту у заявника виникає можливість оскаржити дії нотаріуса.
Слід зазначити, що у деяких авторів публікацій, які пропонують визначати стадії нотаріального процесу, модель стадій нотаріального процесу в тій чи іншій мірі запозичується з цивільного процесуального права і в цьому випадку не враховуються особливості нотаріального процесу, а робиться спроба користуватись терміном порушення діяльності нотаріуса, визначаються окремі стадії підготовки і розгляду заяви по суті.
Таке запозичення термінології та змісту стадій цивільного процесу неможливе, оскільки у цивільному процесі стадія підготовки триває 7—20 днів. Це дає можливість сторонам підготуватись до судового розгляду, викликати в судове засідання всіх заінтересованих осіб та свідків тощо, тобто ця стадія має забезпечувати можливість судового розгляду. Аналогічно й судовий розгляд має значні за обсягом та змістом процесуальні дії всіх суб'єктів процесу. Отже” спрямованість судового процесу в порядку цивільного судочинства має метою встановити об'єктивну істину по справі, в той час, як нотаріальний процес має завдання лише, так би мовити зафіксувати права та факти і надати їм такої форми яка буде свідчити про їх безспірність. Це докорінно'відрізняє нотаріальний процес від цивільного. Це положення зумовлює необхідність осіб безспірно доводити ті обставини та права, які вони мають намір посвідчити або засвідчити.Загальним правилом має бути надання всіх необхідних для вчинення нотаріального провадження документів самими особами. Винятком з цього правила є повноваження нотаріуса, які мають сприяти громадянам та юридичним особам у вчиненні нотаріального провадження
— це право нотаріуса витребовувати необхідні документи у підприємств та установ. Складання проектів договорів — це також один із заходів сприяння громадянам у вчиненні нотаріального провадження і має розглядатись не відірвано від змісту нотаріального процесу, а як окрема нотаріальна дія, що сприяє громадянам у юридичне грамотному посвідченні їх прав та обов'язків.
Таким чином, автором пропонується розуміти подальше викладення матеріалу в такому ракурсі — перша стадія
— це всі дії нотаріуса, спрямовані на вчинення нотаріальних дій щодо посвідчення прав та фактів, за якими громадяни звернулись до нотаріусів, сюди можна віднести навіть реєстрацію відповідних правових обставин:
хто представляє інтереси особи, наявність згоди іншого із подружжя на укладення угоди тощо, а друга — це безпосереднє вчинення дій щодо посвідчення договорів та видачу нотаріально посвідчених актів громадянам та юридичним особам.
Автором пропонується дії, безпосередньо пов'язані із вчиненням нотаріального процесу і які входять до підготовчої стадії, називати “підготовчі дії нотаріуса”, а дії, що входять до посвідчення та засвідчення прав та обов'язків громадян та юридичних осіб, об'єднати загальною назвою “нотаріальні дії” або “нотаріальні дії даного етапу” або “остаточні нотаріальні дії”.
Слід також пам'ятати, що в нотаріальній практиці існують такі поняття, як послуги правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуги технічного характеру'. Ці терміни не завжди можуть в достатній, мірі відобразити їх можливе правове значення.Так, надаючи консультацію правового характеру, нотаріус повинен не лише зосереджувати свою увагу на правовідносинах в тій чи іншій правовій ситуації, він має пояснювати весь комплекс правових наслідків, прав та обов'язків осіб у правовідносинах, а також можливість виходу із цих правовідносин. Саме нотаріальний процес “найдемократичніший вихід” із правових ситуацій, а нотаріус в силу його неупередженості може допомогти знайти такий вихід, а саме скласти проект договору про розподіл спадкового майна в натурі, договір позики, договір міни тощо, таким чином, щоб права всіх сторін угоди не порушувались та були забезпечені наступним адекватним обов'язком щодо їх виконання однією із сторін. Тобто в цьому випадку за згодою сторін нотаріальний процес може вирішити проблемні або спірні ситуації. На цей аспект необхідно звертати увагу при наданні консультацій і тоді важко назвати таку консультацію не пов'язаною з нотаріальним процесом, оскільки вона може стати передумовою звернення громадян до нотаріального процесу або навіть увійти до підготовчої стадії нотаріального процесу, якщо вимоги всіх сторін угоди будуть задоволені компромісним змістом договору.
'' Отже, на підставі вищенаведеного є можливість гово-оити, що правова консультація може перерости у вчинення нотаріального провадження, тому в цьому випадку доцільно наступні дії нотаріуса проводити у формі співбесіди, з якої заявник або заявники мають дізнатись про власні права, а також обов'язки, що виникають внаслідок посвідчення нотаріусом договору, правові властивості засвідчуваного юридичного факту тощо.
В той же час нотаріус має пересвідчитись, що згода на укладення угоди вільна і свідома, тобто особа усвідомлює можливі правові наслідки посвідчуваної угоди. При цьому нотаріусом мають висвітлюватись можливі негативні наслідки такої угоди.
При складанні проекту договору умови, що так чи інакше впливають на права та обов'язки осіб, мають визначатись у формі відповідей на запитання нотаріуса, з можливим їх розтлума-ченням. На сучасному етапі громадянин говорить, який договір йому необхідно скласти і отримує його вже в готовому варіанті. Отже метою нотаріуса має бути роз'яснення всіх негативних правових наслідків, які можуть настати, якщо особи або приховують дійсні правовідносини, або не усвідомлюють зміст правовідносин, що випливають із посвідчуваної угоди.Отже на стадії підготовки до вчинення нотаріальних дій нотаріус може надавати правову та технічну допомогу особам, а саме:
— складати проекти угод і заяв;
— виготовляти копії документів та виписки з них;
— давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій.
Оскільки всі ці дії вчиняються в нотаріальній конторі самим нотаріусом або його помічником, то вони мають отримувати статус “нотаріальної дії”, це положення буде свідчити про відповідальність нотаріуса за їх вчинення. За запропонованою автором теоретичною моделлю нотаріального процесу вони відносяться до “підготовчих”.
У разі виникнення спірних правовідносин при складанні проекту угод також можливе ускладнення нотаріального процесу або відмова у вчиненні нотаріального провадження, якщо сторони не прийдуть до згоди щодо умов договору або взагалі вважатимуть укладення угоди недоцільною.
У зв'язку із вищенаведеним досить інтересним є питання, якщо після роз'яснень нотаріуса особа відмовиться від вчинення нотаріального провадження, то чи може нотаріус вимагати оплати витрат його часу? В цій правовій ситуації можуть мати місце кілька логічних та правових підходів. Логічною є думка про те, що витрати часу у нотаріуса були, тому вони мають бути оплачені, тобто частина грошей, які заявник сплатив приватному нотаріусу за вчинення провадження, може заявнику не повертатися. З правової позиції роз'яснення прав та обов'язків, а також попередження про наслідки вчинюваних нотаріальних дій входить до обов'язків нотаріуса при вчиненні нотаріального провадження (ст.
5 Закону), тобто ця нотаріальна дія є складовою частиною нотаріального провадження, вчинення якого не відбулось. Але в цьому випадку практично мала місце консультація правового характеру, яка має бути оплачена (ст. 4 Закону). Отже, це питання, по-перше, має бути визначено в законі, а, по-друге, визначає необхідність надавати таку консультацію як можна раніше для того, щоб не ускладнювати взаємовідносини із заявником і не витрачати час на наступні підготовчі нотаріальні дії.До підготовчих дій слід також віднести:
— витребування всіх необхідних відомостей та документів від посадових осіб, підприємств, установ, організацій;
— направлення документів на експертизу;
— встановлення всіх заінтересованих осіб;
— вияснення заперечень заінтересованих осіб проти вчинення цієї дії.
Іншою правовою ситуацією може стати відсутність у заявника або одного із заявників в наявності необхідних для вчинення нотаріального провадження документа. Тому в цьому випадку є можливість відкласти нотаріальне провадження для того, щоб заявник сам отримав необхідний документ, або запропонувати йому витребувати від підприємтсв, установ і організацій документ, необхідний для вчинення нотаріального провадження. В цьому випадку пропонується мати спеціальний “каталог”, в якому знайдуть місце пояснення нотаріуса з приводу необхідних для вчинення нотаріального провадження документів, в якому необхідно зазначити, які саме документи може витребувати нотаріус, а які ні. Тоді громадяни або представники юридичних осіб зможуть ознайомитись з ними, не відволікаючи нотаріуса від нотаріальної діяльності. (Ця практична порада дозволить нотаріусам, у яких склалась постійна “клієнтура” і існують черги, суттєво відрізнятись від інших нотаріусів за професійним рівнем послуг правового характеру.)
Необхідність вчинення нотаріальних дій іноді призводить до ускладнень в нотаріальному процесі, а саме до відкладення вчинення нотаріального провадження або його зупинення. В разі неможливості отримання документів від посадових осіб, підприємств, установ, організацій, які необхідні для вчинення нотаріального провадження, нотаріус має відмовляти у вчиненні нотаріального провадження.
Під розглядом заяви по суті автором пропонується виділити (не відокремити) основні нотаріальні дії, що складають процес підготовки до вчинення нотаріальних дій. Розгляд заяви по суті має відрізнятися від підготовчих дій тим, що на цій стадії мають перевірятися всі умови, Що визначають можливість вчинення нотаріальних дій, наприклад, всі необхідні для вчинення нотаріального провадження документи, встановлюватися всі заінтересовані особи, перевірятися умови додержання всіх процесуальних строків, що передбачені законом, підготовленого або перевіреного проекту угоди.
форма звернення, а саме в провадженні щодо видачі свідоцтва про право на спадщину;
— надання нотаріусу документів, відповідних вимогам закону.
Умова безпосередньої участі у вчиненні нотаріального провадження лише особи, права та інтереси якої залежать від наслідків нотаріального процесу, цілком пов'язана з такими поняттями як правоздатність та дієздатність фізичної особи, можливістю передати власні повноваження іншій особі, а також з питаннями опіки та піклування. Але це правило має поширюватись на всіх осіб, що беруть участь у нотаріальному провадженні. Так, крім довіреності або договору доручення у представника має бути документ, який ствердить, що представницькі функції виконує та особа, якій це правсгдовірено або доручено. Це положення аналогічно має застосовуватись й до представників органів опіки та піклування, міліції, прокуратури, суду, податкової адміністрації. Тому не випадково в нотаріальному процесі існує дія по встановленню особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії або бере участь в його вчиненні. Це положення зумовлене охоронною функцією нотаріального провадження, яка передбачає необхідність належної перевірки особи-заявника, для того, щоб попередити можливість злочинців скористатись належними громадянам та юридичним особам правами з корисливих та інших мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, отже попередня оплата вчинюваного нотаріального провадження є обов'язковою і безумовною, крім випадків звільнення за законом громадян та організацій від відповідної оплати.
Надання нотаріусу відповідних вимогам нотаріального провадження документів, як і інші умови процесуального порядку реалізації права на вчинення нотаріальної дії мають бути підставою для залишення заяви без РУХУ та надання строку для виправлення недоліків. Дійсно, якщо громадянин чи юридична особа не повністю' оплатили нотаріальну допомогу, то необхідно надати час на виправлення цієї помилки. Інакше має оозглядатись питання надання особою документів, які необхідні для вчинення нотаріального провадження, оскільки певні права щодо витребування документів від підприємств, установ та організацій має сам нотаріус. Тому в разі погодження або, скоріш, за заявою заявника про необхідність витребування документів нотаріус може скористатись цим правом. У цьому випадку, на погляд автора, мають оплачуватись лише дії приватного нотаріуса, діяльність якого знаходиться на повному господарському рахунку, і тому витрати часу повинні йому відшкодовуватись.
Винятком, що має суттєві особливості щодо умов порушення нотаріального провадження є вжиття заходів до охорони спадкового майна, яке підлягає обов'язковому та негайному виконанню лише за, наявності відомостей, отриманих нотаріусом, до яких належить також заява заінтересованих осіб про це.
Еще по теме 4. Нотаріальний процес і його стадії.:
- 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
- 4. Нотаріальний процес і його стадії.
- Тема 1. Предмет і система цивільного процесуального права
- ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
- § 4. Роль господарського суду в реалізації господарсько-правової відповідальності
- Обсяг повноважень судів апеляційної та касаційної інстанцій