Вступ

Розвиток державності в Україні, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, входження її до європейського і світового співтовариства відбувається досить складно, що зумовлено перехідним періодом розвитку української держави і суспільства, недостатнім рівнем правової культури населення, поширенням корупції та організованої злочинності.

Всупереч цьому набирає темп демократизація суспільних відносин, оптимізуються зв'язки держави і громадянина. Однак державна влада ще в повній мірі не готова до рівноправних відносин із громадянином. Особа розглядається не як суб'єкт політико-право-вого процесу, а як об'єкт впливу на неї з боку владних структур. В цих умовах суттєво порушуються права та свободи людини і громадянина. Негативні внутрішні і зовнішні фактори суттєво ускладнюють процес державотворення в Україні.

Недостатня продуманість концептуальних засад формування суспільства, наявність різних поглядів щодо глибини, темпів і методів реформ, вплив різних лобістських угруповань на практику їх проведення спричиняє як уповільнення реформ, так і надмірну квапливість без урахування реальної ситуації в державі і суспільстві. Такі прорахунки особливо небезпечні на тлі не лише складної економічної ситуації, але й загрозливої криміногенної обстановки, повністю взяти яку під контроль не вдається попри зусилля численних державних структур, серед яких визначне місце займає прокурорська система України.

Утвердження і зміцнення правового статусу прокуратури України як незалежної правоохоронної системи вимагає глибокого теоретичного осмислення її призначення в суспільстві, цілей, завдань і функцій. Потреба у цьому зростає в умовах здійснюваної в

країні судово-правової реформи. Вироблення концептуально вірних підходів до вирішення пов'язаних із цим проблем дозволить уникнути прорахунків і поспішних кроків у процесі реформування, належним чином врахувати не лише зарубіжний, але й вітчизняний досвід діяльності прокуратури.

Вивчаючи теоретичні і практичні питання реформування прокуратури, автор використав численні літературні джерела, нормативно-правові акти України та інших держав, практику роботи прокуратури. У роботі сформульовано теоретичні висновки, пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та нормативних актів Генеральної прокуратури України, практичні рекомендації з поліпшення організації роботи.

Навчальний посібник може бути використаний науково-педагогічними працівниками та студентами юридичних вузів при вивченні ними навчальних курсів "Організація судових та правоохоронних органів України" та "Прокуратура в Україні", практичними працівниками органів прокуратури, як навчальний матеріал для спецсе-мінару "Проблеми реформування органів прокуратури України".