<<
>>

54. Історія створення міжнародних організацій

Необхідність міжнародного спілкування на більше широкій і постійній основі привела до перетворення двосторонніх переговорів у багатобічні конференції, які у свою чергу в силу політичних і економічних факторів середини XIX в.
трансформувалися в міжнародні міжурядові організації. Першими такими організаціями стали так звані міжнародні адміністративні союзи: Міжнародний союз для виміру землі (1864 р.); Всесвітній телеграфний союз (1865 р.); Всесвітній поштовий союз (1874 р.); Міжнародний комітет мір і ваг (1875 р.); Міжнародний союз для охорони промислової власності (1883 р.); Міжнародний союз для захисту літературної й художньої власності (1886 г.); Міжнародний союз залізничних товарних повідомлень (1890 р.) і др.

Міжнародні адміністративні союзи як міжурядові організації виконували важливі функції по координації й співробітництву держав-членів у певної, досить вузькій сфері їх взаємних інтересів. При цьому діяльність союзів носила неполітичний характер. Однак протиріччя, а часом і гострі конфлікти на міжнародній арені вимагали створення політичної міжнародної організації, головною метою якої була б підтримка міжнародного миру й безпеки. Проекти створення такої організації висувалися ще чеським королем Иржи Подебрадом в XV в., У. Пінному в XVII в., И. Кантом в XVIII в., В.Ф. Маліновським в XIX в. Але тільки пройшовши через жахи й страждання першої світової війни, людство усвідомило необхідність установи міжнародної політичної організації

Ліга Націй, створена в 1919 р., з'явилася першою політичною міжурядовою організацією. Статут (устав) цієї організації був прийнятий на Паризькій мирній конференції й був складовою частиною Версальського мирного договору 1919 р. Спочатку Статут Ліги Націй підписали 44 держави. США, не ратифікувавши Статут, не увійшли до числа членів Ліги Націй. У Статуті були визначені мети Ліги Націй: забезпечення миру й безпеки, співробітництва між державами-членами в питаннях роззброювання, мирного дозволу суперечок, гарантування їхнього суверенітету й незалежності.

Рішення ж питання про порушення Статуту Ліги Націй і застосуванні санкцій в остаточному підсумку залишалося на розсуд кожного держави-члена

Ліга Націй складалася із трьох головних органів: Асамблеї, членами якої були всі держави - члени Ліги; Ради, що осуществляли виконавчі функції й включали 4 постійних членів (Великобританію, Францію, Італію і Японію) і 4 непостійних, що перемінялися щорічно; Секретаріату на чолі з Генеральним секретарем

В 1934 г. на прохання 34 держав СРСР вступив у Лігу Націй. В 1939 р. СРСР був виключений зі членів Ліги Націй за агресію проти Фінляндії. Якщо незначні кризи на Балканах і в Південній Америці вдавалося якось урегулювати за допомогою Ліги Націй, то проти серйозних конфліктів за участю Німеччини, Японії, Італії, СРСР ця організація виявилася неспроможна

1 вересня 1939 р. почалася сама кровопролитна бойня за всю історію людства - друга світова війна. Таким чином, Ліга Націй не виконала свого головного призначення. В 1940 р. де-факто, а в 1946 р. де-юре Ліга Націй припинила своє існування

Трагічний досвід другої світової війни показав з усією очевидністю необхідність витягти уроки з помилок Ліги Націй і на цій основі створити нову міжнародну політичну організацію для підтримки міцного міжнародного миру й безпеки. 24 жовтня 1945 р. була створена Організація Об'єднаних Націй - нині сама авторитетна й впливова міжнародна організація, що поєднує 185 держав-членів (на 1 січня 1998 р.).

Паралельно з ООН була створена група міжурядових організацій, пов'язаних з ООН спеціальними угодами. Ці організації одержали назву «спеціалізовані установи ООН»: Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВІЗ), Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) і др.

Період гострої конфронтації між США й СРСР і їхніми союзниками - холодна війна - був відзначений створенням військово-політичних блоків. Деякі з них продовжують існувати й зараз - Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейський союз (ЗЕС) і Тихоокеанський пакт безпеки (АНЗЮС), інші - Організація договору Південно-Східної Азії (СЕАТО), Організація Центрального договору (СЕНТО), Організація Варшавського Договору (ОВД) були розпущені

Період після другої світової війни був також ознаменований появою багатьох регіональних організацій і організацій економічного співробітництва.

До перших варто віднести Організацію американських держав (ОАГ), Лігу арабських держав (ЛАГ), Організацію африканської єдності (ОАЕ), Рада Європи (РЄ), Організацію по безпеці й співробітництву в Європі (ОБСЄ) і ін. До другого виду ставляться Європейський союз (ЄС), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЕАСТ), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і др.

У зв'язку з поглибленням зв'язків між державами в політичної, економічній, соціальній, науково-технічній і іншій сферах росте необхідність створення нових міжнародних організацій і вдосконалювання діяльності вже існуючих. Ця необхідність також обумовлена складністю й характером вартих перед людством глобальних і регіональних проблем, рішення яких вимагає колективних зусиль членів міжнародного співтовариства. До початку 1980-х років уже функціонувало близько 500 міжнародних організацій у різних областях міждержавного співробітництва - політичної, економічної, по соціальних питаннях, з питань науки й культури, утворення й охорони здоров'я. Тому XX в. іменують століттям міжнародних організацій, чия роль у справі підтримки миру й безпеки, розвитку плідного різнобічного співробітництва неухильно зростає

<< | >>
Источник: Твой Экзамен. Шпаргалки по міжнародному праву. 2009

Еще по теме 54. Історія створення міжнародних організацій:

  1. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
  2. 1. Поняття та визначення міжнародного права.
  3. 6. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
  4. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
  5. 8. Державоподібні утворення як суб’єкти міжнародного права.
  6. 16. Джерела міжнародного права.
  7. 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
  8. 31. Поняття права міжнародних договорів
  9. 33. Класифікація міжнародних договорів
  10. 33. Види міжнародних договорів
  11. 54. Історія створення міжнародних організацій
  12. 54. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
  13. 59. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
  14. 60. Спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй
  15. 61. Регіональні міжнародні організації
  16. 85. Принцип мирного дозволу міжнародних суперечок
- Авторское право - Адвокатура России - Адвокатура Украины - Административное право России и зарубежных стран - Административное право Украины - Административный процесс - Арбитражный процесс - Бюджетная система - Вексельное право - Гражданский процесс - Гражданское право - Гражданское право России - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Лесное право - Международное право (шпаргалки) - Международное публичное право - Международное частное право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Правовая охрана животного мира (контрольные) - Правоведение - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор в России - Прокурорский надзор в Украине - Семейное право - Судебная бухгалтерия Украины - Судебная психиатрия - Судебная экспертиза - Теория государства и права - Транспортное право - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право России - Уголовное право Украины - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право Украины - Экологическое право (курсовые) - Экологическое право (лекции) - Экономические преступления - Юридические лица -