Процесуальна характеристика понятого.

1. Понятий — це фізична особа, яку залучають до участі у кримінальній справі з метою засвідчення її підписом відповідності записів у протоколі виконаній процесуальній дії.

Запровадження інституту понятих у Росії до 1864 р.

У сучасній процесуальній літературі вчені дискутують щодо доцільності існування інституту понятих. Прибічники зазначають про потребу забезпечення достовірності дій працівників органів розслідування. Противники наполягають на тому, що має існувати довіра до працівників державних органів, яка грунтується на презумпції порядності державного службовця.

2. Підстава участі у процесі понятого — залучення (запрошення)посадової особи, яка веде процес.

Понятих обов'язково має бути залучено до провадження таких процесуальних дій: обшуку, виїмки, огляду, пред'явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення обстановки й обставин події, опису майна.

До провадження освідування понятих залучають у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне.

Понятих має бути не менше двох (ч. 1 ст. 127 КПК)*.

3. Понятий повинен відповідати таким процесуальним вимогам:

бути повнолітнім;

бути грамотним, аби прочитати протокол і підписати його;

бути незаінтересованим у результатах провадження в справі.

Враховуючи особливості деяких слідчих дій, законодавець ставить додаткові вимоги щодо характеристик понятих. Так, під час провадження:

огляду і виїмки кореспонденції, на яку накладений арешт, мають бути присутні поняті із числа службовців поштової установи(ч. 1 ст. 1871 КПК);

обшуку особи та виїмки у неї предметів і документів повиннібути присутні поняті однієї статі з особою, яку обшукують чи уякої проводиться виїмка (ч.

Понятими не можуть бути:

потерпілий і його родичі;

родичі підозрюваного та обвинуваченого;

працівники органів дізнання і досудового слідства.

4. Понятий зобов 'язаний:

бути присутнім під час провадження процесуальної дії;

після її закінчення засвідчити своїм підписом відповідністьзаписів у протоколі виконаній дії;

не розголошувати без дозволу слідчого чи дізнавача дані, якістали відомі йому у зв'язку з виконанням своїх обов'язків.

* Вимога закону щодо обов'язкової участі у процесуальній дії не менше двох понятих вказує на зв'язок інституту понятих із формальною теорією доказів, згідно з якою особу визнавали винною у вчиненні злочину за наявності не менше двох свідків. Про формальну теорію доказів див. лекцію "Докази і доказування".

Понятий має право:

робити зауваження і заяви з приводу проваджуваної з його участю процесуальної дії, які підлягають обов'язковому занесенню допротоколу;

ознайомлюватися з протоколом процесуальної дії;

на відшкодування витрат, пов'язаних з участю у кримінальнійсправі;

за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.

Понятий перебуває в такому статусі протягом часу провадження процесуальної дії, до участі в якій його залучено, в стадіяхпорушення кримінальної справи або досудового слідства.

Юридична відповідальність понятого:

• кримінальна — за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних досудового слідствачи дізнання (ст. 387 КК).